Меню сайту
Калькулятор
Статистика

Українська мова в школах з навчанням мовами національних меншин

   Основна мета навчання української мови як державної у початкових класах - забезпечити початковий рівень комунікативних умінь та елементарних знань з мови та етнокультури українців, а також формування інтелектуально розвиненої особистості, громадянина України.
Українська мова вивчається в усіх навчальних закладах України, в тому числі у школах національних меншин. Тому мовний цикл у таких школах складатиме рідна мова, українська мова як державна, іноземна мова. Якщо в окремих регіонах діти тієї чи іншої національності (наприклад євреї, болгари) навчаються у школах з російською мовою викладання, а рідну мову вивчають як предмет, то питання, що стосується рідної мови, вирішується на регіональному рівні.
Специфіка Державного стандарту з української мови обумовлена подвійною природою мови: з одного боку - це система знань і правил, з іншого - мовлення, мовленнєва діяльність.
Державний стандарт визначає мінімальний зміст початкової освіти з української мови, який є оптимальним для оволодіння елементарною системою знань та мовними і мовленнєвими уміннями і навичками, необхідними для навчання в середній ланці школи. Разом з тим він не обмежує потреби і можливості учнів, які хочуть і можуть отримувати глибші знання, мовленнєві уміння і навички, вищі від мінімального рівня (наприклад, у школах з російською, польською мовами викладання). Тому Державний стандарт конкретизується у програмах, призначених для різних типів шкіл, у яких рівень мінімальних вимог до загальної мовної підготовки учнів має бути однаковим, стабільним, а максимальний рівень базового змісту освіти залежить від бажань, освітньої мети, типу школи і можливостей учнів.
Мова є складовою культури українського народу, її вивчення нерозривно пов'язане з етнокультурознавчими знаннями. Ці фактори і визначають основні змістові лінії Державного стандарту з української мови, а саме:
формування умінь спілкуватися українською мовою (комунікативна компетенція);
формування системи елементарних знань з мови (мовна компетенція);
формування сукупності знань про побут, звичаї, традиції українського народу (етнокультурознавча компетенція).
Кожна з цих ліній має свій обсяг знань, умінь і навичок. Комунікативна компетенція складатиметься з умінь і навичок різних видів мовленнєвої діяльності (слухання, розуміння, говоріння, читання і исьмо) та умінь і навичок спілкування у типових ситуаціях.
Мовну компетенцію становлять відомості з мови та частково-мовленнєві уміння і навички, сформовані на базі цих знань (орфоепічні, лексичні, граматичні), та уміння і навички з мови і орфографії.
Етнокультурознавча компетенція передбачає знання реалій матеріальної і духовної культури українського народу.
Кожен з перелічених видів знань, умінь і навичок формується у нерозривній єдності. При цьому основою є мовні знання, а результатом - уміння і навички спілкування, розвиток інтелектуальних дібностей, емоційних відчуттів.
Навчання української мови тісно пов'язане з розвитком розумової діяльності дітей - порівнянням, аналізом, узагальненням, з емоційною сферою - почуттям задоволення від досягнутого, краси поетичного слова, здивуванням новим, невідомим тощо.
Державна мова - обов'язковий навчальний предмет, який є складовою базового змісту освіти.
Кожна із змістових ліній виражена в такому обов'язковому мінімумі змісту освітньої галузі:

Зміст освітньої галузі

Результат навчання

Комунікативна лінія

Мовлення.

Види мовленнєвої

діяль ності:

уміти зосереджувати увагу на українському мовленні, сприймати його на слух, розуміти усне мовлення вчителя, однокласників,

аудіювання

носіїв української мови (тривалість звучання 1-3 хвилини), усвідомлювати зміст почутого (факти, явища, події)

говоріння:

оволодіти частково мовленнєвими уміннями (орфоепічними, граматичними, інтонаційними), словниковим запасом у межах засвоєних тем, вміти будувати окремі висловлювання словосполученнями, реченнями

а) розвиток діалогічного мовлення

оволодіти комунікативними уміннями: відповідати на запитання вчителя, пов'язані з навчальною діяльністю та оточуючим середовищем, за змістом тексту, малюнками; самим ставити запитання, щоб довідатися про щось, одержати інформацію, познайомитися, спонукати до дії тощо, уміти брати участь у діалозі, вести діалог, дотримуючись правил мовленнєвого етикету, за змістом тексту, ситуативним малюнком, уявною ситуацією

б) розвиток

монологічного мовлення

уміти дослівно переказувати сприйнятий на слух або прочитаний невеликий за обсягом текст за планом, малюнками, питаннями тощо, висловлювати своє ставлення до прочитаного, розповідати за аналогією, серією малюнків, предметними і нескладними за змістом сюжетними малюнками, опорними словами; розповідати про себе, свою родину, дім (квартиру), школу, клас

читання:

уміти співвідносити звуки і букви; читати вголос цілими словами, правильно, плавно, в міру швидко, розуміти прочитане, виразно читати, розповідати напам'ять вірші, скоромовки, загадки, читати мовчки і розуміти текст, відповідати на запитання за його змістом; оцінювати вчинки героїв

а) робота над текстом

уміти розрізняти тексти різних жанрів, орієнтуватися у змісті прочитаного, визначати тему тексту, знаходити в тексті речення, що виражають основну думку, образні вислови, визначати логічно завершені частини тексту та добирати заголовки до них, помічати незнайомі слова і з'ясовувати їх значення за допомогою вчителя, словників до текстів, перекладних шкільних словників, переказувати уривок тексту за завданням учителя, колективно складеним планом, виконувати завдання творчого характеру

б) ознайомлення з українською дитячою літературою

знати імена і прізвища видатних українських письменників-класиків Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка, окремих українських письменників, які пишуть для дітей, уміти за назвою книжки і малюнком-ілюстрацією на обкладинці визначити, про кого (що) розповідається в ній

письмо

володіти графічними уміннями (правильно позначати звуки буквами, каліграфічно і грамотно (без пропусків букв) писати, уміти списувати текст без пропусків і заміни букв, складів, писати під диктовку слова, речення, невеликий текст (55 - 60 слів), письмово відповідати на запитання

розвиток писемного зв'язного мовлення

уміти передавати в письмовій формі за готовим планом сприйнятий на слух текст (переказ) обсягом 70 - 75 слів, усно скласти і написати вітання рідним, подрузі або другові, правильно писати адресу на конверті, включатися в колективну роботу над складанням текстів, доповнювати, виправляти, користуватися орфографічним словником

Лінгвістична лінія

Звуки і букви. Українська мова як засіб міжнаціонального спілкування в Україні, засіб пізнання життя й культури українського народу

розуміти значення української мови як державної і необхідність її знання

Голосні та приголосні звуки, позначення їх буквами. Норми української літературної вимови

уміти розрізняти голосні та приголосні звуки і позначати їх буквами, правильно вимовляти українські звуки та звукосполучення, розрізняти особливості вимови звуків рідної та української мов

Український алфавіт. Склад. Наголос. Наголошені та ненаголошені голосні. Приголосні тверді та м'які, дзвінкі та глухі

знати український алфавіт, знаходити слова в словнику за алфавітом, визначати кількість звуків, складів у слові та місце наголосу, розрізняти значення слів залежно від місця наголосу, приголосні тверді та м'які, дзвінкі та глухі

Слово.

Лексичне значення слова. Однозначні та багатозначні слова. Найуживаніші синоніми та антоніми

уміти пояснювати лексичне значення слова, розуміти багатозначність деяких слів, добирати синоніми, антоніми (на засвоєному лексичному матеріалі) та доцільно використовувати їх у власному мовленні, бачити спільне і відмінне у лексичному значенні схожих слів рідної та української мов

Навчальні словники (перекладний, тлумачний, орфографічний)

уміти користуватися словниками

Будова слова. Словотвір.

Основа і закінчення. Корінь, суфікс, префікс.

Спільнокореневі слова

уміти визначати основу слова та закінчення, корінь слова, суфікси, префікси (у найпростіших випадках), добирати групи спільнокореневих слів, змінювати закінчення при конструюванні словосполучень і речень, утворювати нові слова за допомогою суфіксів і префіксів

Граматичне значення слова.

Частини мови: іменник, прикметник, займенник, дієслово, прийменник, числівник, сполучник. Найуживаніші прислівники (практично). Числівники кількісні та порядкові (практично) в межах 20

уміти розрізняти слова, що належать до різних частин мови за питанням, групувати їх, складати речення з вживанням прийменників, сполучників, вживати в усному мовленні та на письмі найуживаніші прислівники, називати ознаку якості, місця, простору, часу, кількісні і порядкові числівники, бачити спільне і відмінне у граматичних категоріях різних частин мови в рідній та українській мовах

Іменник.

Власні та загальні назви. Рід, число іменників. Змінювання за питаннями (відмінками). Клична форма

уміти розрізняти іменники - назви істот і неістот, власні та загальні назви, розрізняти рід іменників (він, вона, воно, мій, моя, моє), змінювати іменники за числами і відмінковими питаннями, конструктуювати словосполучення (іменник + іменник, дієслово + прийменник + іменник, прийменник + прикметник + іменник), вживати кличну форму іменників у різних ситуаціях спілкування

Прикметник

уміти вживати прикметник у тому самому роді, числі й відмінку, якого вимагає іменник; змінювати прикметники за відмінковими питаннями залежно від іменника, конструювати словосполучення (прикметник + іменник); утворювати і використовувати найуживаніші прикметники вищого та найвищого ступенів в усному і писемному мовленні

Займенник. Особові, присвійні, вказівні

уміти змінювати особові займенники за відмінковими питаннями; замінювати іменники та прикметники відповідними займенниками під час побудови текстів; вживати особові, присвійні та вказівні займенники під час розповіді про себе, своїх рідних, друзів

Дієслово. Час, особа, число дієслів. Неозначена форма. Рід дієслів (у минулому часі) . Наказовий спосіб дієслова з уживанням слів-звертань (практично)

уміти вживати дієслова в різних часових формах та неозначеній формі; змінювати дієслова за особами під час побудови речень; вживати дієслова наказового способу в діалогічному мовленні

Прийменник (практично)

уміти зв'язувати слова у словосполучення, речення за допомогою найпростіших прийменників, зокрема з протилежним значенням (у школу - зі школи, до хати - з хати тощо)

Сполучники (практично). Сполучники і, та, а, але, що, щоб, який

уміти поєднувати слова в реченні, будувати речення, вживаючи сполучники і, та, а, але, що, щоб, який

Речення.

Види речень за метою висловлювання. Окличні речення. Речення 3 однорідними членами. Звертання в спонукальних та питальних реченнях. Граматична основа речення

уміти будувати і вживати речення різних типів із сполучниками та без них, із звертаннями, однорідними членами в усному та писемному мовленні, складні речення (за зразком) із сполучниками що, щоб, який, правильно інтонувати речення в процесі читання та під час власних висловлювань, встановлювати зв'язки між словами за допомогою питань, поширювати речення

Текст.

Тексти розповіді та описи. Тексти міркування. Заголовок. Будова текстів. Засоби зв'язку між реченнями тексту

уміти добирати заголовки, складати тексти розповіді, описи за зачином і малюнком, опорними словами, планом і малюнком, редагувати власний текст

Орфографія та пунктуація.

Велика буква у власних назвах. Перенос слів. Позначення м'якості приголосних. Вживання апострофа. Позначення подовження м'яких приголосних. Написання префіксів з-, (с-), роз-, без-. Наголошені е, и. Правопис не з дієсловом

уміти правильно писати слова з вивченими орфограмами під час списування, самостійного складання та запису текстів, диктантів, правильно підбирати перевірні слова

Розділові знаки. Кома, крапка, знак питання, знак оклику

уміти вживати відповідні розділові знаки в кінці речення (залежно від мети висловлювання та інтонації), кому перед а, але, що, щоб, який, після звертання

Лінгвоукраїнознавча лінія

Український мовленнєвий етикет

уміти використовувати правила українського мовленнєвого етикету під час спілкування з однокласниками, дорослими

Українські імена та прізвища. Дитячі імена. Українські клички тварин

уміти правильно вживати імена дітей та дорослих, звертаючись до них

Українські національні ігри та іграшки, дитячі пісні, веснянки, заклички, лічилки

знати по кілька дитячих ігор, лічилок, скоромовок, закличок, веснянок, колядок, пісень

Українські казки, приказки, прислів'я

знати і вміти розповідати кілька українських казок

Українська хата, обереги. Інтер'єр. Український

знати назви предметів українського побуту, рослин, які є символами України, уміти розповідати за малюнками (предметними та

національний одяг

сюжетними) про особливості українського інтер'єру, значення оберегів (рушника, вишиванки, рослин, квітів та стрічок у віночку)

Звичаї та свята українського народу (свято Миколая, Різдво, Великдень)

уміти передавати зміст почутого або прочитаного про найважливіші українські свята та обряди, звичаї (відповідно до вікових особливостей дітей)

Визначні історичні постаті та діячі культури України

вміти розповідати (на матеріалі прочитаних текстів) про видатні історичні постаті України, наприклад князя Володимира, Ярослава Мудрого, Б. Хмельницького та інших, знати імена українських письменників Т. Шевченка, JI. Українки, І. Франка та кілька їх віршів

Символи Української держави: герб, прапор, гімн. Київ - столиця України

уміти розповідати (на матеріалі почутого, прочитаного і побаченого) про символи Української держави (герб, прапор, гімн) та їх значення, про Київ - столицю України

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Сентябрь 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Корисні Посилання